Найголовніший результат третього туру змагань – не стільки фактичні результати поєдинків (наведені нижче). Так трапилось, що саме третій тур у порівнянні з першим та другим – це найяскравіша ілюстрація того, що ж таке справжній фрі-файт і до чого закликає зараз його засновник та Професійний Бійцівський Союз (PFU).
На каналі ютьюба кількість переглядів третього сезону збільшилася в шість разів у порівнянні з першим та другим туром! Чому?
Тому що вони були «спортивним» - спортсмени робили все, щоб перемогти. Вичікували, ходили спиною уперед і так далі. Так, поєдинки при цьому все одно були цікавими і видовищними, але...
У поєдинках третього туру спортсмени одразу йшли уперед. Тому все і вирішувалося в рази швидше – з дванадцяти поєдинків одинадцять закінчилися достроково, з них десять – ще в першому раунді!
А глядачі своїми переглядами проголосували, який з варіантів поєдинків їм подобається. Вдумайтеся лишень – в шість раз збільшилася кількість переглядів! В ШІСТЬ!!!
Безумовно просто вимагати від спортсменів йти уперед і рубатися без компромісів – це злочин. Як в тому "чорнушному" анекдоті, коли в цирку актор робив смертельний номер – стрибав з-під купола на площадку. Один лише раз такий номер він зміг зробити, бо загинув, але всі запам’ятали.
Фрі-файт - це комплексна система підготовки спортсмена до такого малюнку поєдинку. Перед тим, як збільшувати силу удару, спортсмен працює над зміцненням ударних поверхонь, зв"язок, підвищує готовність тіла до контакту. І тільки так – крок в одному напрямку робиться для підтримки кроку в іншому напрямку - і збирається врешті решт пазл готовності спортсмена.
У системі підготовки фрі-файту закладена головна ідея – зробити практикуючого вільним від вад власного тіла та усвідомлення того, що кожен з спортсменів фрі-файту повинен бути активним і діючим членом суспільства, а не розбитою травмованою розвалиною. Тому і підготовка фрі-файту – комплексна. І саме тому в багатьох випадках вона не дуже охоче сприймається спортсменами. Адже готувати тіло, наприклад, до контакту – це нудно і не цікаво, а от бити грушу і вчити п'ятдесят виходів на больові прийоми за тренування – о, це типу круто.
А закінчується все тим, що Глянцев Олег сам собі своєю ж технікою розбив ногу, через що програв фінальний бій четвірки -77 кг і залишився за бортом боротьби за Пояс Чемпіону, чим зробив несподіванний подарунок Кислиці Михайлу, який взагалі не планувався до участі, а був в запасі у ваговій катеорії -70 кг! І лише за квотою Полтавського осередку був заявлений в основну сітку у ваговій категорії -77 кг на заміну Томашпольського Романа.
Так само Карпов Олександр у ваговій категорії -84 кг отримав ушкодження носу, через що взагалі знявся з фіналу четвірки, пропустивши в Гранд-Фінал Орищака Вадима.
В другому напівфіналі цієї вагової Насібов Джангір почав робити больовий прийом на ногу суперника, порушуючи принципи фрі-файту, і щонайперший - що больовий чи задушливий прийом повинен бути невідворотнім на самому початку виконання. Тим самим сам своєю недбалою технікою посадив на себе суперника, а той вже не втратив свій шанс і переміг.
Блискуча ілюстрація принципу фрі-файту, що перед виконанням больового чи задушливого прийомів слід відкрити суперника ударом – поєдинки Карпов Олександр – Іванов Дмитро та Федонов Олексій – Христофоров Вадим. У першому раунді свого поєдинку Карпов Олександр так і не зміг вчасно «витягнути» руку суперника в больовому прийомові у беззаперечно виграшній позиції. Натомість Федонов Олексій у такій самій ситуації, завдавши супернику всьго два удари в голову, не залишив йому жодного шансу і переміг важелем ліктя.
Неможливо не сказати про поєдинки у ваговій -70 кг. Це були поєдинки, наче списані з хрестоматії принципів фрі-файту.
Точні удари Краковського Олександра, спрямовані у вразливі місця суперника, змусили Долішнього Олександра шукати порятунку в партері. А там невідворотній больовий на руку почався ще під час падіння спортсменів на підлогу. Результат – Краковський у фіналі четвірки больовим на руку за 46 секунд.
Комбінаційна і точна техніка ударів Богачука Едуарда проти хоч і сильних, і точних, але одиночних ударів Цебра Сергія, не залишила останньому шансу на перемогу – технічним нокутом переміг Едуард.
У фіналі цієї четвірки комбінаційність Едуарда в ударній техніці не змогла сперечатися з технікою Краковського Олександра, який комбінував і техніку ударів, і техніку боротьби, спектр його комбінаційності таким чином був ширше набагато, тому всього 44 секунди знадобилося Олександру, щоб важелем ліктя вирвати собі право на Гранд-Фінал.
Блискучий нокаут у виконанні Христофорова Вадима став результатом саме точної і комбінаційної роботи «по рівням», коли суперник просто не встиг зрозуміти «звідки прилетіло». А всі результати наступні:
